КЛАСИФІКАЦІЯ (лат. classis — розряд, група) — процес супідрядності понять (або об’єктів) у будь-якій діяльності людини чи галузі знань з метою встановлення зв’язків між цими поняттями (об’єктами) і орієнтування в різноманітті понять (об’єктів). Прикладом може бути К. товарів — упорядкований на основі певних ознак розподіл товарів на класи і дрібніші підрозділи, не залежні один від одного, або такі, що перебувають у логічній послідовності й підпорядкованості. Уперше питаннями К. (систематизації) стали займатися зоологи та ботаніки. Так, у 1735 р. написана праця шведського вченого Карла Ліннея «Система природи», у якій було викладено основи систематизації рослинного і тваринного світу. Спроби наукової К. товарів були зроблені М.Я. Кіттаррі у праці «Публичный курс товароведения».
Завдання К. полягає у забезпеченні найбільш ефективного пошуку інформації у всьому різноманітті форм її проявів (напр. пошук необхідного ЛП на основі прийнятої системи їх індексування). Розрізняють вищі, середні та нижчі категорії К. Вищі позначають термінами «розділ», «підрозділ» або «клас», «підклас»; середні — «група», «підгрупа», «вид»; нижчі — «підвид». Вид становить кінцевий продукт виробництва, який має конкретне призначення і власну назву. К. товарів дає можливість вивчати окремі види і різновиди їх групи, яким властиві загальні ознаки. Напр., при К. медичних і фармацевтичних товарів враховуються такі ознаки: призначення, сфера застосування, вихідний матеріал, засіб виробництва, особливості конструкції, розміри, сфери обігу та ін. К. лежить в основі упорядкування каталогів, її враховують при визначенні типів складів, баз, торговельних закладів (магазини «Оптика», «Медтехніка» тощо).
Розрізняють ієрархічний і фасетний методи К. Ієрархічна К. — послідовний розподіл великої кількості об’єктів на підлеглі класифікаційні угруповання. Особливістю цього методу є тісний взаємозв’язок між окремими класифікаційними угрупованнями, який виявляється через спільність і відмінність основних ознак. Розподіл на окремі угруповання проводиться від більш загальної до менш загальної ознаки. Кожна наступна ланка конкретизує ознаку попередньої ланки. За основу поділу великої кількості об’єктів К. на окремі угруповання взято ступінь К. — етап К. при ієрархічному методі, внаслідок якого утворюється сукупність класифікаційних угруповань. Кількість ознак і ступенів К. визначає її глибину. Ієрархічній К. відповідає послідовний метод кодування, при якому код утворюється з кодів послідовно розміщених підлеглих угрупувань. Фасетна (франц. facete — грань відшліфованого каменя) К. — це паралельний розподіл великої кількості об’єктів на незалежні класифікаційні угруповання. Особливість цього методу полягає в тому, що різні ознаки К. не пов’язані між собою. На основі фасетної К. будуються прейскуранти та інші цінові довідники. Залежно від порядку створення класифікаційних угруповань розрізняють десяткову, сотенну і довільну системи К. При десятковій і сотенній системах К. кожен вищий клас поділяється відповідно на 10 або 100 наступних класів. Кількість класів в основному залежить від номенклатури товарів: з розширенням номенклатури товарів зростає число класів. Розробка системи К. супроводжується присвоєнням кожному найменуванню товару номенклатурного номера (коду), розмір якого залежить від прийнятої системи К. і системи цифр, якими визначають кожен клас. Метою К. у товарознавстві є полегшення вивчення споживчих властивостей, якості, асортименту товарів і управління ними. Залежно від мети К. може бути загальнодержавною, торговою, навчальною та економіко-статистичною. Загальнодержавна К. представлена Номенклатурою товарів народного споживання (НТНС), затвердженою Міністерством статистики України 14.01.1994 р. Вона уніфікована відповідно до загальноприйнятої в міжнародній практиці системи обліку і звітності в роздрібній та оптовій торгівлі. НТНС побудована з урахуванням основних принципів К., передбачених Гармонізованою системою опису і кодування товарів (ГС), прийнятою ООН, Вищими класифікаційними угрупованнями загальносоюзного класифікатора промислової та сільськогосподарської продукції (ЗКП/ВКУ), Міжнародною стандартною торговою К. та іншими нормативними документами. Групування товарів здійснено за їх споживчим призначенням. Торгова К. стосується лише товарів широкого вжитку і використовується в торгово-оперативному процесі. Вона не є послідовною системою К. і базується на розподілі товарів на групи відповідно до способів виробництва, існуючого галузевого розподілу промисловості, можливостей використання, способів транспортування і зберігання, а також враховує особливості галузевих К. продукції за чинними стандартами. Найкращою є ознака призначення. Напр., К. товарів у аптеках здійснюється за фармакотерапевтичною дією. Навчальні К. створюються з метою найбільш зручного, логічного і послідовного вивчення курсу в узагальненому вигляді з мінімальною затратою часу. Напр., усі товари медичного призначення умовно розподілені на медичні товари, які реалізуються через систему «Медтехніка», і фармацевтичні, які реалізуються через аптечну мережу. Економіко-статистична К. наведена у класифікаторах та в К. ЦСУ України. Їх використовують при плануванні виробництва, постачанні, для урахування продукції, що випускається. Класифікатор — офіційний документ, у якому записані найменування кодованих об’єктів та їх кодові позначення (див. Кодування товарів).
БМЭ / Под ред. Б.В. Петровского. — М., 1979. — Т. 10; Гридасов В.І., Винник О.В., Оридирога Л.М. Фармацевтичне товарознавство. — Х., 2002; Жиряева Е.В. Товароведение. — СПб., 2003; Титаренко Л.Д. Теоретичні основи товарознавства. — К., 2003.